452. Коли дівчина вечорами і ночами прагне принести користь світу,
Коли вона мріє про несказанне, прекрасне і високе, чи далеко це від життя?
Якщо ці мрії були прекрасні, чи не буде прекрасною і відповідь на них?
Навіщо шукати зміни життя,
Навіщо ламати старе, якщо єдиний подих відкриває нам чудову країну.
Ти жахалась перед дверима темниці,
Тобі здавалося нездійсненним, щоб відчинилися залізні двері, але ось Даю тобі ключ.
Умій лише повернути його, скільки разів указано, не більше і не менше – так, як треба.
Хіба далекий подвиг? Не треба диких звірів, не треба суду і воїнів – подвиг близький!
Ти потрясав палицею, викликав світ на бій, – ось іде до тебе світ, загостри палицю.
Не треба помилкової клятви, не треба боріння духу,
Священно можеш сказати клятву Істини.
Ти, що дивишся, тобі Даю – додай краплю Моєї справи в напій і вмочи хліб у вино знання подвигу, даючи їжу тим, хто приходить.
* * *
Радісно зійдіть новий ступінь часу.
453. Запитають: як перейти життя?
Відповідайте: як по струні безодню –
Красиво, дбайливо та стрімко.